опанас

1. Розмовний варіант чоловічого імені Атанас або Афанасій, що вживається переважно в західних регіонах України.

2. У народній творчості та фольклорі (зокрема в колядках, весільних піснях) — типова, часто гротескна або комічна, персоналія, утілення простодушного, неспритного або наївного чоловіка.

3. (переносно, розм.) Про людину, яка поводиться наївно, незграбно або потрапляє в кумедні ситуації; простофіля.

Приклади вживання

Приклад 1:
І треба сказати, що Опанас Григорович, помітивши надзвичайні здібності сина до сприйняття навколишнього світу, надавав здобуттю ним освіти першорядного значення. Немов передчував його блискуче наукове і творче майбутнє.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
З ориґінальних творів перейшли сцену: Квітки-Основ’яненка “Маруся” (3) та “Сватання на Гончарівці” (2), Котляревського “На- талка Полтавка” (3), “Москаль-чарівник” (4); Шевченка “Назар Сто- доля” 11 (2), з дрібніших – А. Янковського “Покійник Опанас” (3), A. Вельсовського “Бувальщина” (2), B. Дмитренка “Кум – мірош- ник”, або “Сатана в бочці”* (1), А. Є. Ващенка-Захарченка “Один порадував, а другий потішив” (1). З перекладних грали: Й. Коже- ньовського “Верховинці” (2) та “Майстер і челядник” (1), перерібку з французького “Адам і Ева” самого Бачинського (3) та “Козак і охотник”, перерібку І. Вітошинського* з музикою М. Вербиць- кого (1), “Сватання на вечерницях” (з поль.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Приклад 3:
: Янковського – “Покійник Опанас” (3), С. і Г. Карпенків – “Сватання на вечерницях” (2), Вельсовського – “Бувальщина” (2), В. Дмитрен- ка – “Кум мірошник, або Сатана в бочці” (1), А. Ващенка-Захарчен- ка – “Один порадував, а другий потішив”. А так ішли дві перерібки “Адам і Eва” (з франц.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: t.d. () |