опалка

1. (діал.) Невеликий шматочок деревини, тріска, яка відкололася від колоди, дошки або іншого дерев’яного предмета.

2. (діал.) Тонка дерев’яна паличка, загострена з одного кінця, яка використовувалася для чищення вушних раковин або зубів.

3. (спец.) Відхід у вигляді дрібних тріскок, що утворюється при обробці деревини (тесування, свердління тощо).

Приклади:

Відсутні