Древослів

Словник Української Мови

опалення

Буква

1. Дія за значенням дієслова опалити; надання чому-небудь певної температури шляхом нагрівання, обігрівання приміщення, будівлі тощо.

2. Технічна система (прилади, комунікації), призначена для обігріву приміщень з метою підтримки в них комфортної температури в холодну пору року.

3. (у технологічних процесах) Нагрівання матеріалу, виробу до певної температури для надання йому необхідних властивостей (наприклад, опалення металу перед куванням).

4. (переносно) Відчуття тепла, жарку в тілі, що виникає, наприклад, під час гарячки або сильного збудження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Опал — паливо; опалення. О п е ц ь о к — тут: піч («на опецьку горить каганець такий, як зеренце пшениці»).
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Вiд парового опалення в купе стало душно, i Криленко пiдвiвся з лiжка, щоб скинути пiджак. Осiннiй вечiр уже розтанув, i в купе заглядала темна мряка дощовитої ночi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Морози були лютi, але мiй герой самовiддано томився в духотi: його будинок, що на вулицi Томаса Мора, викликав на «соцiалiстичне змагання» (так саме i написано в домкомiвських книжках) будинок, що на вулицi Щукина, i тому не можна було «пiдкачати» навiть в сенсi опалення: кожний iз будинкiв доводив, що вiн теплiший за свого супротивника i що вiн не тiльки умiє боротись з буржуазiєю, але й з природою з поспiхом сперечається. I от колись, сидячи в такiй от духотi, Iван Iванович сказав: — Галакточко!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів