онисько

Приклад 1:
Є бабі на старість утіха й за­бав­ка І А хлоп’ята справді вда­ли­ся – нівро­ку; один Мак­сим, дру­гий Ва­силь, а третій Онисько – здо­рові, чер­во­но­щокі, повні! Раділо сер­це батько­ве та ма­те­ри­не, на їх див­ля­чись; раділа й ста­ра Ма­ри­на, гой­да­ючи онуків… Один тільиї Мирін на все чо­гось по­ну­ро ди­вив­ся… Од­на­че й вїн час­тенько са­до­вив на коліна до се­бе Мак­си­ма і, по­ки ди­ти­на за­бав­ля­ла­ся йо­го здо­ро­вен­ни­ми си­ви­ми уса­ми, він йо­му роз­ка­зу­вав грізні при­повісті про давні чва­ри… Од тих пе­ре­казів січо­ва кров го­лос­но за­го­моніла у серці ма­ло­го ону­ка.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
“, “Нi, Онисько!”. “Тiкаймо!”.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
Були, та Онисько розiгнав усiх.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”