Значення
-
(заст.) Той, хто омизає (обманює, обдурює) когось; обманщик, ошуканець.
-
(заст., перен.) Той, хто вдається до хитрощів, лукавить; хитромудрець, лукавець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. омизник, р. омизника, д. омизникові, з. омизника, о. омизником, м. омизникові, к. омизнику