омбілічний

[ombilit͡ʃnɪj] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Стосований до пупка, пов’язаний із пупком (наприклад, омбілічна гієна — вид паразитичної гієни, що живиться кров’ю в пупковій ділянці тварин).

  2. У ботаніці: розташований у центрі, у середині (наприклад, про омбілічне розташування насінин у плоді).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. омбілічний, р. омбілічного, д. омбілічному, з. омбілічного, о. омбілічним, м. омбілічнім, к. омбілічний

Більше записів