Древослів

Словник Української Мови

олениця

[olɛnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

(діал.) Самка оленя; олениця, олениха.
(діал., заст.) Місце, де водяться олені; оленячий притулок, лігво.
(архаїч.) Назва жіночої статі оленя в мисливській термінології.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. олениця, р. олениці, д. олениці, з. оленицю, о. оленицею, м. олениці, к. оленице

Більше записів