олеандрин

Значення

1. олеандрин — серцевий глікозид, отруйнаорганічна сполука (C₃₂H₄₈O₉), що міститься в листях та насінні олеандра звичайного (Nerium oleander); використовується в фармакології як кардіотонічна речовина з дією, подібною до препаратів наперстянки, проте характеризується вузькою терапевтичною шириною та високою токсичністю.

Правопис та відмінювання