Значення
-
Хімічний процес, при якому атом, іон або молекула втрачає електрони, що супроводжується збільшенням ступеня окиснення; взаємодія речовини з киснем.
-
У техніці та побуті — процес руйнування матеріалів (особливо металів) внаслідок хімічної взаємодії з киснем повітря або іншими окисниками (наприклад, корозія, іржавіння).
-
У біохімії та біології — окислювальні процеси в живих організмах, що забезпечують виділення енергії при розпаді органічних сполук (наприклад, дихання клітин).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окиснювання, р. окиснювання, д. окиснюванню, з. окиснювання, о. окиснюванням, м. окиснюванні, к. окиснювання