окиснювання

[okɪsnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Хімічний процес, при якому атом, іон або молекула втрачає електрони, що супроводжується збільшенням ступеня окиснення; взаємодія речовини з киснем.

  2. У техніці та побуті — процес руйнування матеріалів (особливо металів) внаслідок хімічної взаємодії з киснем повітря або іншими окисниками (наприклад, корозія, іржавіння).

  3. У біохімії та біології — окислювальні процеси в живих організмах, що забезпечують виділення енергії при розпаді органічних сполук (наприклад, дихання клітин).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. окиснювання, р. окиснювання, д. окиснюванню, з. окиснювання, о. окиснюванням, м. окиснюванні, к. окиснювання

Більше записів