Значення
-
Тимчасове захоплення чужої території збройною силою з метою встановлення свого контролю та влади.
-
Період часу, протягом якого така територія перебуває під контролем збройних сил іноземної держави.
-
(переносне значення) Повне заволодіння чи підпорядкування чогось, наполегливе зайняття чи заповнення певного простору (наприклад, думок, уваги, території міста тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окупація, р. окупації, д. окупації, з. окупацію, о. окупацією, м. окупації, к. окупаціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «окупація» походить від латинського «occupatio», що означає «зайняття», «захоплення». Воно увійшло в українську мову через посередництво західноєвропейських мов, зокрема польської чи німецької. Спочатку вживалося в юридичному контексті для позначення заволодіння майном, а згодом набуло військового значення — захоплення території. Таким чином, «окупація» — це процес або результат зайняття чужої території силою.