окультизм

[okulʲtɪzm] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Сукупність релігійних вірувань і практик, заснованих на вірі в таємні, надприродні сили, магію, можливість впливати на світ за допомогою ритуалів, а також на спілкування з духами або іншими невидимими сутностями.

  2. Загальна назва різноманітних вчень, течій і організацій (наприклад, теософія, спіритизм, астрологія), що проголошують володіння прихованими від широкого загалу знаннями про надприродні явища та способи взаємодії з ними.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. окультизм, р. окультизму, д. окультизмові, з. окультизм, о. окультизмом, м. окультизмі, к. окультизме

Походження слова (Етимологія)

Слово «окультизм» походить від латинського «occultus», що означає «таємний, прихований». Воно позначає вчення або практики, пов’язані з надприродними силами, містикою та таємними знаннями. В українській мові це слово з’явилося через західноєвропейські мови, зокрема з французької чи німецької, де воно набуло поширення в XIX столітті.
Споріднені слова:містика, езотерика, спіритизм

Більше записів