Значення
-
Стан, який характеризується наявністю ознак культури, вихованості, освіченості та високого рівня духовного розвитку; культурність.
-
У біології — властивість рослин або тварин, що вирощуються людиною, бути пристосованими до культурного розведення, відрізнятися від диких форм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окультивованість, р. окультивованості, д. окультивованості, з. окультивованість, о. окультивованістю, м. окультивованості, к. окультивованосте