Значення
-
Стилістична фігура або художній прийом, що полягає в поєднанні двох протилежних за значенням слів (антонімів) для створення нового, несподіваного образу або ефекту (наприклад, “живий труп”, “гучна тиша”).
-
Логічно суперечливе, внутрішньо протирічне словосполучення, що використовується в мовленні.
-
У літературознавстві та риториці — троп, різновид антитези, який створює ефект парадоксальності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оксиморон, р. оксиморона, д. оксиморонові, з. оксиморон, о. оксимороном, м. оксимороні, к. оксимороне
Походження слова (Етимологія)
Оксиморон — це стилістична фігура, що поєднує суперечливі за змістом слова, наприклад, «живий труп». Слово походить від грецького ὀξύμωρον, що буквально означає «дотепно-дурне», утвореного від ὀξύς «гострий, дотепний» і μωρός «дурний». У давньогрецькій риториці так називали поєднання несумісних понять для підкреслення виразності. В українській мові слово засвоєне через західноєвропейські мови, зокрема з латинської традиції.