1. Який має окови, залізні обручі або металеві пластини для міцності (про предмети).
2. Який закутий в кайдани, окови; той, що позбавлений волі.
3. Переносно: обмежений, несвобідний, стиснутий чимось.
окований
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ковчег заповіту всюди окований золотом. Зовні здається щось людське, але всередині житло Духа Святого.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |