окований

1. Який має окови, залізні обручі або металеві пластини для міцності (про предмети).

2. Який закутий в кайдани, окови; той, що позбавлений волі.

3. Переносно: обмежений, несвобідний, стиснутий чимось.

Приклади:

Приклад 1:
Ковчег заповіту всюди окований золотом. Зовні здається щось людське, але всередині житло Духа Святого.
— Тютюнник Григорій, “Вир”