оконтурення

[okonturɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (геол.) Процес визначення та нанесення на карту контурів геологічних об’єктів (наприклад, покладів корисних копалин, структурних форм).

  2. (геод., картогр.) Процес виділення та фіксації контурів об’єктів місцевості (наприклад, лісових масивів, водойм, населених пунктів) при топографічній зйомці або дешифруванні знімків.

  3. (тех.) Утворення чіткого контуру, обрисів чого-небудь; обведення по контуру.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оконтурення, р. оконтурення, д. оконтуренню, з. оконтурення, о. оконтуренням, м. оконтуренні, к. оконтурення

Більше записів