околичник

1. Мешканець околиці (передмістя, слободи, прилеглої місцевості).

2. Заст. Посадовець у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, який керував околицею (адміністративною одиницею).

3. Заст. У Російській імперії — нижчий поліцейський чин у сільській місцевості, підлеглий станового пристава.