Словник Української Мови
Буква
1. Місцевість навколо чогось, переважно населеного пункту; передмістя, округа.
2. Періферія, окраїна, край чогось (наприклад, лісу, поля).
3. (у множині, зазвичай “околиці”) Оточення, коло людей, середовище, в якому хтось перебуває або з якого походить.
4. (переносне значення) Побічні, несуттєві деталі чогось; те, що лежить осторонь головної думки, теми.
Приклад 1:
Перед тим вони з годину кружляли довкола свого, ще необжитого пристановиська (вiн казав — наша хатка, i її заповняло при тому теплом внутрiшнього усмi‑ху) — раз у раз вертаючись i наново розкручуючи маршрут в iншому напрямi, — i зненацька цiла околиця зробилась однаково нерозпiзнаваною, i неясно було, в який бiк додому. Збитi з плигу, минали перехрестя за перехрестям, свiтлофор за свiтлофором, всi орiєнтири — псевдоготичний шпиль, живоплiт, майданчик iз смiт‑тєвими баками, який щоразу переходили, — щезли, мов провалилися в iнший вимiр, i по якiмсь часi вона стала кидатися з розпитами — адресу все‑таки пам’ятала — навперейми перехожим, котрi траплялись дедалi рiдше, бо вже, либонь, повернуло за пiвнiч, пiд‑пилi студенти стенали плечима, пiкнiкуюча на травi party в одному дворi нiчого врозумливого не змогла вiдповiсти, зате тут‑таки, засперечавшись, лiворуч чи праворуч, пересварилася мiж собою, i ще довго по тому, як вони, дурнувато‑всмiхнено‑sorry‑вибачаючись, ушилися геть, лящав їм навздогiн у нiчнiй тишi, нетверезо сковзаючись на збiгах приголосних, дiвочий голос — нападався на якогось Джеррi, бо той, як завжди, “нi дем” не тямив i мав на увазi не ту вулицю, — вони явно заблукали задалеко, ну й смiхота, — розбавлена, вона перекладала йому дiвулинi ремствування, бiдний Джеррi, — вiн, однак, замкнувся, не виявляв такого ж щенячого ентузiазму, ото, потiшалася, було мене слухати, мене просторова орiєнтацiя ще нiколи не пiдво‑дила, — еге ж, що правда, то правда, тiльки цим разом, золотце, пiдвела тебе iнша орiєнтацiя, ку‑уди важ‑ливiша за просторову.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Знову “ввiмкнулась” околиця, забовванiвши знайомими обрисами. Як можна було бути такими слiпими, дивувалась вона.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 3:
Воно -то й є найточніша людина в людині, а все інше – околиця, як вчить Єремія: “Глибоке серце в людині (глибше за всіх) і є людина, і хто пізнає його?” Вникни, будь -ласка, глибоке серце – є людина… А що таке серце, як не душа?
— Тютюнник Григорій, “Вир”