околотка

[okolotkɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (істор.) Невелика адміністративно-територіальна одиниця в складі повіту, округа; дільниця (поліцейська, судова, податкова тощо).

  2. (застар.) Околиця, околишні землі при населеному пункті; прилегла до міста чи села територія.

  3. (розм., перен.) Місцевість, район, округа якогось місця; периферійна зона.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. околоток, р. околотка, д. околоткові, з. околоток, о. околотком, м. околоткові, к. околотку

Більше записів