околеція

[okolɛt͡sijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. околеція — застаріла або діалектна форма, що може означати невелике поселення на окраїні, периферійну населену територію; від слів “окол” (окільниця, окраїна) та суфікса “-еція”. Термін має обмежене вживання в історичних текстах та говірках, позначаючи селище чи місцевість, відокремлену від основного населеного пункту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. околеція, р. околеції, д. околеції, з. околецію, о. околецією, м. околеції, к. околеціє

Більше записів