околеція — застаріла або діалектна форма, що може означати невелике поселення на окраїні, периферійну населену територію; від слів “окол” (окільниця, окраїна) та суфікса “-еція”. Термін має обмежене вживання в історичних текстах та говірках, позначаючи селище чи місцевість, відокремлену від основного населеного пункту.
околеція
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |