оклинцьовування

[oklɪnt͡sʲoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Процес нанесення клинців (декоративних елементів у вигляді невеликих квадратних, ромбоподібних або трикутних пластин) на поверхню меблів, музичних інструментів тощо для їх оздоблення.

  2. Техніка інкрустації або маркетрі, при якій візерунок або орнамент складається з окремих невеликих геометричних фігур (клинців), що з’єднуються між собою, утворюючи цілісне композиційне рішення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оклинцьовування, р. оклинцьовування, д. оклинцьовуванню, з. оклинцьовування, о. оклинцьовуванням, м. оклинцьовуванні, к. оклинцьовування

Більше записів