1. Який став кляклим, зім’ятим, зігнутим, зіпсованим у формі; зім’ятий, зігнутий, зіпсований.
2. Переносно: виснажений, знесилений, змучений; занепалий духом.
окляклий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І розпач мій окляклий деренчить. Кому не жити з нас?
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”
Частина мови: прикментик () |