окіл

1. Адміністративно-територіальна одиниця в деяких країнах (наприклад, у Польщі, Чехії, Словаччині), аналогічна повіту або району.

2. Історична адміністративно-територіальна одиниця в Україні (наприклад, у Галицькому королівстві, на Закарпатті), а також у Великому князівстві Литовському та інших державах, що об’єднувала кілька сіл або громад.

3. Періферія, околиця, край певної території або місцевості (застаріле або діалектне).

Приклади вживання

Приклад 1:
Що твоєю кров’ю увесь окіл сподіється з любов’ю того, хто мужньо все це переніс? Це павза павз — найперша і остання.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”

Частина мови: іменник (однина) |