Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Проявити кмітливість, винахідливість; знайти вихід із скрутного становища завдяки спритності та розуму.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Ухилитися від чого-небудь, уникнути чогось небажаного за допомогою хитрого виходу, виверту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я охитруюся, ти охитруєшся, він охитрується, ми охитруємося, ви охитруєтеся, вони охитруються