Значення
- (Лінгвістика) –
Обманути, перехитрити когось, виявити більшу спритність, кмітливість у чомусь.
- (Лінгвістика) –
Розумно та вправно владнати, улагодити якусь справу; викрутитися з труднощів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я охитрую, ти охитруєш, він охитрує, ми охитруємо, ви охитруєте, вони охитрують