окаряч

[okɑrjɑt͡ʃ] Дієслово

Буква:О

Значення

  1. (діал.) У положенні навзнак, навбік; так, що верхня частина опинилася внизу, а нижня — вгорі; догори ногами, вверх дригом.

  2. (перен., розм.) У стані хаосу, безладу, розгардіяжу; навпаки, не так, як потрібно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я окарячу, ти окарячиш, він окарячить, ми окарячимо, ви окарячите, вони окарячать

Більше записів