окантованість

Значення

1. Властивість або стан предмета, що має окантовку — оброблений край, кромку чи обрамлення, зазвичай з метою зміцнення, захисту або надання завершеного вигляду.

2. У техніці та виробництві — характеристика деталі, матеріалу (наприклад, скла, металу, кам’яної плити), яка означає наявність спеціально обробленого, часто полірованого або скошеного краю.

3. У переносному значенні — витонченість, чіткість, завершеність форми або ідеї, акуратне оформлення меж чогось абстрактного (наприклад, думки, художнього образу).

Правопис та відмінювання