1. Економічна теорія та політика XVI–XVIII століть, що розглядала гроші (золото, срібло) як основу багатства держави, наголошувала на необхідності активного торговельного балансу (перевищення експорту над імпортом) та державного регулювання економіки для його досягнення.
2. Перен. Прагматичне ставлення до чого-небудь, що ґрунтується виключно на матеріальній вигоді; користолюбство.