Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням прикметника “огульний”; загальність, узагальненість, абстрактність, які не враховують конкретних деталей, особливостей або винятків.
- (Філософія) –
Загальне, неконкретне твердження, судження або підхід; узагальнення, що не має достатньої обґрунтованості або точності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. огульність, р. огульності, д. огульності, з. огульність, о. огульністю, м. огульності, к. огульносте