1. Випадково сказати щось не те, що хотів, помилитися в мовленні, зробити мовну помилку.
2. Умовлятися, домовлятися про щось заздалегідь, обумовлювати певні умови.
3. (рідк.) Обмовляти когось, поширювати про когось неправдиві чутки.
Словник Української Мови
Буква
1. Випадково сказати щось не те, що хотів, помилитися в мовленні, зробити мовну помилку.
2. Умовлятися, домовлятися про щось заздалегідь, обумовлювати певні умови.
3. (рідк.) Обмовляти когось, поширювати про когось неправдиві чутки.
Відсутні