огняниця

[oɦnjɑnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Міфологія) –

    В українській міфології — дух, демонічна істота, що живе у вогні (часто в печі), схожа на маленьку жінку; вогонь, що приймає образ жінки.

  2. (Історія) –

    Заст. Вогнище, багаття; пожежа, сильний вогонь.

  3. (Медицина) –

    Заст. Вогняна хвороба, гарячка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. огняниця, р. огняниці, д. огняниці, з. огняницю, о. огняницею, м. огняниці, к. огнянице

Більше записів