1. Якість або властивість того, що горить, палає; здатність до горіння, займистість, вогненність. Використовується переважно в поетичному, філософському або образному контексті для позначення енергійності, палкості, запальності характеру чи почуттів.
2. У давнішому вживанні — спрямованість до вогню, схильність до спалювання; ознака чогось розпеченого, пекучого.