оглани

1. Історична назва українських козаків, які в XVI–XVII століттях несли прикордонну службу на півдні Речі Посполитої, переважно на території сучасної Черкащини, охороняючи кордон від набігів кримських татар.

2. У широкому вжитку — синонімічна назва для українського козацтва загалом, особливо в контексті його військово-прикордонної функції.

Приклади вживання

Приклад 1:
За килимами зосталися лише з просвіченими сонцем вухами оглани — охоронці ханового тіла. Паша визирнув з даху униз, де галайкала та сіпалась у порту переправа.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (множина) |