офіціальний

1. Встановлений, затверджений або визнаний державною владою, установою, організацією; що має юридичну силу або публічний статус.

2. Який здійснюється від імені або за дорученням установи, організації; пов’язаний з виконанням службових обов’язків.

3. Який відповідає встановленим формальностям, правилам, церемоніалу; зовнішньо урочистий, діловий.

4. Який публічно проголошується, оголошується, але не завжди відповідає дійсності; формальний, для виду.

Приклади:

Приклад 1:
Одбулася розправа — і офіціальний правничий заголовок, який надано тій розправі, був такий: «Дело о растрате семени чужого жеребца»… Оповівши це, Володимир наївно і безжурно зареготався. — Ах, чудовий краєвид!!
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
Я ж в слідуючій голові розкажу, які наслідки викликало на Україні те, що ті точки статуту Тов[ариства] Шевченка, прйняті всіма членами первісного редакційного комітету, були зараз же по нашому від’їзді зі Львова зломлені львівським народовським кружком, котрий виробив офіціальний статут товариства і забрав у свої руки те товариство. Оце, власне, були найважніші справи, про котрі я розмовляв на цей раз у Львові з корпусом народовців, мовбито ex officio[23].
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”