Значення
- (Юриспруденція) –
Властивість або стан того, що є офіційним, затвердженим, визнаним відповідною владою, установою або законом; формальна сторона, суворість, витриманість у дотриманні встановлених правил, процедур, норм.
- (Психологія) –
Формальна, часто зовнішня сторона поведінки, спілкування або дій, що характеризується суворістю, дотриманням етикету та дистанцією, іноді без необхідного живого, невимушеного спілкування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. офіціальність, р. офіціальності, д. офіціальності, з. офіціальність, о. офіціальністю, м. офіціальності, к. офіціальносте