офіціальність

1. Властивість або стан того, що є офіційним, затвердженим, визнаним відповідною владою, установою або законом; формальна сторона, суворість, витриманість у дотриманні встановлених правил, процедур, норм.

2. Формальна, часто зовнішня сторона поведінки, спілкування або дій, що характеризується суворістю, дотриманням етикету та дистанцією, іноді без необхідного живого, невимушеного спілкування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |