Значення
- (Філософія) –
Властивість бути єдиним, неповторним, унікальним; неповторність, унікальність.
- (Філософія) –
(У філософії) Характеристика об’єкта або явища, що існує як окрема, цілісна сутність, відмінна від інших; індивідуальність.
- (Математика) –
(У математиці) Стан або властивість бути єдиним у своєму роді; єдиність (наприклад, єдиний розв’язок рівняння).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одиничність, р. одиничності, д. одиничності, з. одиничність, о. одиничністю, м. одиничності, к. одиничносте