одиничність

1. Властивість бути єдиним, неповторним, унікальним; неповторність, унікальність.

2. (У філософії) Характеристика об’єкта або явища, що існує як окрема, цілісна сутність, відмінна від інших; індивідуальність.

3. (У математиці) Стан або властивість бути єдиним у своєму роді; єдиність (наприклад, єдиний розв’язок рівняння).

Приклади:

Приклад 1:
Тут я стала бути одна і, прийнявши зрештою свою одиничність, я деколи навіть забувала про неї. Деколи я була з іншими людьми, і було добре.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”