одинарний
[odɪnɑrnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Математика) –
Який складається з одного предмета, елемента або одиниці; одиничний, не подвійний, не кратний.
- (Лінгвістика) –
Який не має пари, супроводу або не є частиною пари; поодинокий.
- (Техніка) –
У спеціальних галузях: що має стандартні, звичайні розміри або конструкцію (на відміну від подвійного, потрійного тощо), наприклад, про ліжко, двері, раму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одинарний, р. одинарного, д. одинарному, з. одинарного, о. одинарним, м. одинарнім