Значення
- (Юриспруденція) –
Дія за значенням дієслова “одурювати”; навмисне введення когось в оману з корисливими, шахрайськими цілями, обман.
- (Юриспруденція) –
Результат такої дії; обман, омана, шахрайство.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одурювання, р. одурювання, д. одурюванню, з. одурювання, о. одурюванням, м. одурюванні, к. одурювання