1. Дрібна частинка, крихітна кількість чого-небудь; мізерна, незначна частка цілого.
2. Діалектне: найменша одиниця виміру, крупинка, зернятко (особливо в контексті зерна, муки, піску).
одробина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Тільки чистого спокою, одробина того щастя, коли Вороцівське кладовище зродить із себе зітхання. Тоді з’яви якісь, химери з0під чорного обеліска угледять на цвинтарі малинового корабля бандери, чимдуж почимчикують, аби на нього влізти, ледь прикривши свої домівки барвінковим дерном.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”
Частина мови: іменник (однина) |