Граматична категорія, що виражає ознаку одного предмета, явища або особи, протиставлена категорії множини.
Форма відмінювання (відмінка) іменника, займенника, прикметника або дієслова, що вказує на один предмет або особу.
однина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
826 Так в оригіналі – спочатку множина (не двоїна), а потім однина. 827 Саме так – плутаниця між одниною і множиною.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”
Частина мови: іменник (однина) |