Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість або стан, коли щось може бути замінене лише одним конкретним елементом, компонентом або рішенням, що вказує на відсутність альтернативи або вибору.
- (Техніка) –
У техніці, інформатиці та логістиці — характеристика системи, деталі або процесу, де для певної функції, позиції або операції існує лише один можливий замінник або резервний варіант.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однозамінність, р. однозамінності, д. однозамінності, з. однозамінність, о. однозамінністю, м. однозамінності, к. однозамінносте