Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан, за якого об’єкти, явища, процеси тощо належать до одного типу, мають однакову природу, будову, форму або характеризуються спільними, подібними ознаками; схожість, подібність за типом.
- (Логіка) –
У логіці та класифікації: відношення між об’єктами, що входять до одного класу, розряду або категорії, об’єднаних за суттєвими спільними ознаками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однотипність, р. однотипності, д. однотипності, з. однотипність, о. однотипністю, м. однотипності, к. однотипносте