1. Однаковим, монотонним тоном, без змін у висоті, силі чи тембрі голосу.
2. У монотонній, одноманітній, незмінній послідовності; без різноманітності.
3. У одному кольорі або відтінку; монохромно.
Словник Української Мови
Буква
1. Однаковим, монотонним тоном, без змін у висоті, силі чи тембрі голосу.
2. У монотонній, одноманітній, незмінній послідовності; без різноманітності.
3. У одному кольорі або відтінку; монохромно.
Приклад 1:
А десь вона ревла (поріг, либонь) невпинно, однотонно. Змучений мандрівник сів на дрібне каміння і простяг ноги у воду.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”