однотонікальний БукваО 1. (У музиці) Побудований на одній тональності; що не виходить за межі однієї тональності. 2. (Перен.) Позбавлений різноманітності, одноманітний, монотонний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←рудовивантажувачрудобровий→