одностаничник

1. У церковному контексті — парафіянин, член однієї церковної громади (станиці) з кимось; людина, що належить до того самого церковного приходу.

2. У розширеному, застарілому значенні — земляк, уродженець однієї з кимось місцевості, односелець або співвітчизник.

Приклади:

Відсутні