односелець

[odnosɛlɛt͡sʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Соціологія) –

    Мешканець того самого села, що й хтось інший; земляк, сусід по селу.

  2. (Історія) –

    (заст.) Той, хто живе з кимось у одному селі або на одному хуторі; співмешканець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. односелець, р. односельця, д. односельцеві, з. односельця, о. односельцем, м. односельцеві, к. односельцю

Більше записів