односелець БукваО 1. Мешканець того самого села, що й хтось інший; земляк, сусід по селу. 2. (заст.) Той, хто живе з кимось у одному селі або на одному хуторі; співмешканець. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←рублевийрубеан→