Древослів

Словник Української Мови

односмугий

[odnosmuɦɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має лише одну смугу для руху в одному напрямку (про дорогу, проїжджу частину, магістраль тощо).

  2. (Техніка) –

    Який складається з однієї смуги, смужки (про матеріал, прапор тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. односмугий, р. односмугого, д. односмугому, з. односмугого, о. односмугим, м. односмугім

Більше записів