односмугий БукваО 1. Який має лише одну смугу для руху в одному напрямку (про дорогу, проїжджу частину, магістраль тощо). 2. Який складається з однієї смуги, смужки (про матеріал, прапор тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←односмуговийрукоприкладство→