Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість слова або морфеми, що складається лише з одного складу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. односкладовість, р. односкладовості, д. односкладовості, з. односкладовість, о. односкладовістю, м. односкладовості, к. односкладовосте