односімейний БукваО 1. Призначений для проживання однієї сім’ї; що належить одній сім’ї або займається нею (про житло, будинок). 2. Складений, утворений з однієї сім’ї (про групу, громаду). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←односім’ядольнийрубідієвий→