1. Технічний термін, що стосується електричних систем, мереж або пристроїв, у яких для передачі сигналу, енергії або даних використовується лише один провідник (провід), тоді як роль другого провідника (зворотнього) часто виконує земля або корпус.
2. У радіотехніці та електроніці — такий, що має одну спільну шину (провід) для обміну сигналами між кількома пристроями в системі.