одноосібниця

[odnoosibnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка, яка самостійно, без чоловіка, веде сільське господарство на одному осібному (індивідуальному) селянському господарстві (в радянський період).

  2. (Соціологія) –

    Рідко вживане позначення жінки, яка живе або діє поодинці, самостійно, без сім’ї чи постійних партнерів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одноосібниця, р. одноосібниці, д. одноосібниці, з. одноосібницю, о. одноосібницею, м. одноосібниці, к. одноосібнице

Більше записів